Усиновлення в Україні зараз можливе лише на територіях, де не ведуться бойові дії. Дитину можна усиновити, якщо він/вона або вони перебувають на обліку з усиновлення, який ведуть служби у справах дітей, а також відповідають одному з трьох критеріїв:

мають статус сироти

позбавлені батьківського піклування

їхні батьки дали нотаріальну згоду на усиновлення

Усиновлення доступне повністю дієздатним громадянам і громадянкам України, які досягли 21 року, і водночас є старшими за дитину, яку бажають усиновити, не менш як на 15 років.

Усиновити дитину може як одна людина, так і подружжя або ж особи, які не перебувають у шлюбі.

У главі 18 Сімейного кодексу є вичерпний список категорій осіб, які не можуть стати усиновителями:

недієздатні або обмежені у дієздатності;

позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;

були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;

перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;

зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;

не мають постійного місця проживання та постійного доходу;

страждають на хвороби, перелік яких затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20.08.2008 р. № 479 «Про затвердження Переліку захворювань, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.10.2008 р. за № 1022/15713;

є іноземцями, які не перебувають у шлюбі (крім випадків, коли іноземець є родичем дитини);

були засуджені за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів.

не можуть бути усиновлювачами особи однієї статі, а також інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини (наприклад, усиновлювач проживає чи переїздить у ту місцевість, проживання в якій протипоказане дитині).

Ви можете отримати консультацію про перебіг процедури усиновлення в Службі у справах дітей. Це можна зробити і онлайн.

Ви збираєте документи. Вони потрібні, щоб стати на облік кандидатів в усиновлювачі. Пакет документів  разом із заявою подаєте  у Службу у справах дітей (ССД) за місцем свого проживання.

Наприклад, для Святошинського району міста Києва це буде Служба у справах дітей Святошинської РДА.

У Білій Церкві – до служби у справах дітей Білоцерківської міської ради.

Під час приймання документів Вам роз’яснюють процедуру. Заява може бути у довільній формі, рекомендований зразок можна знайти тут.

Що входить до пакету документів?

копія посвідчення особи, засвідчена працівником служби у справах дітей, який приймає документи;

за наявності копія реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб (ІПН) – платників податків або інформація про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу);

за наявності копія документу, де зазначено унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;

довідка про заробітну плату за останні 6 місяців, яку можна взяти у свого роботодавця, або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами Державної фіскальної служби;
* Якщо усиновлювачами є сімейна пара ці документи може подавати один із подружжя, який має постійний дохід.

якщо заявники перебувають у шлюбі, знадобиться копія свідоцтва про шлюб, укладений в органах реєстрації актів цивільного стану, завірена працівником служби у справах дітей, який приймає документи;

висновок про стан здоров’я кожного заявника (необхідну форму можна знайти тут);

у разі усиновлення дитини одним з подружжя письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (нотаріально завірена);

довідка про відсутність судимості для кожного заявника, видана органами внутрішніх справ за місцем проживання заявника;

копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням, засвідчена працівником служби у справах дітей, який приймає документи.

Зверніть увагу:

у разі усиновлення дитини одним із подружжя висновок про стан здоров’я та довідка про наявність чи відсутність судимості подаються кожним з подружжя.

строк дії документів становить один рік з дня видачі, якщо інше не передбачено законодавством

Протягом 5 робочих днів служба перевіряє відповідність ваших документів, житлово-побутових умов, складає про це акт, з’ясовує мотиви усиновлення, ставлення до виховання до дітей і повідомляє вас про результати.

реальний досвід усиновителів

«Коли ми вирішили взяти дитину, то спершу написали в чат-бот «Дитина не сама» і протягом двох тижнів ніхто не передзвонив. Потім я почала щодня в різні робочі години дзвонити в районну службу опіки за номерами вказаними на сайті і в гуглі, однак ніхто не брав трубки. Коли ж ми прийшли за цією адресою у середу, нам повідомили, що це неприйомний день, а приймають у вівторок та четвер. До того ж на сайті нема жодної інформації з цього приводу, а додзвонитись – неможливо. Це якесь замкнуте коло. Ми все наполягли, щоб нас прийняли, адже відпросилися з роботи, розповіли, що маємо бажання всиновити, а у відповідь почули: «Навіщо вам це потрібно»? Цей моральний момент може зламати людину в ту ж хвилину, і процес на цьому завершиться. Після півгодинного допиту нам видали список потрібних документів. Може це такий «екзамен на стійкість»: якщо ти не зламався, добре, дамо тобі необхідну інформацію», — з інтервʼю з усиновителями.

«Зібрати документи по проживанню, доходах тощо можна за один день. Медична частина – це жах. Проблема в тім, що ти не можеш прийти в будь-яку клініку, скажімо, приватну, треба звертатися до державних лікарів у певних місцях по місту: наприклад, до одного лікаря – їздили в Шевченківський район, в іншого – не підходять години прийому тощо, не у всіх можна з’ясувати їх графік роботи через інтернет, лише на місці. З огляду на те, що вони працюють лише у будні, тобто в робочі години, ця медична частина зайняла у нас пів року. Можливо, це можна зробити і швидше, але тоді треба брати відгул чи навіть відпустку на роботі мінімум на тиждень. Втім, якщо ти працюєш, тобі доводиться вишукувати куди і коли можна поїхати, щоб зловити лікарів», — з інтервʼю з усиновителями.

«Документи я зібрала за 7-10 днів. Як на мене, тривалість збору документів залежить від внутрішнього менеджменту людини, з усього переліку найбільше часу займає виготовлення довідки по несудимості, однак її теж можна замовити терміново за невелику доплату. Звісно, це все індивідуально, можливо, в областях це складніше», – з інтерв’ю з усиновителями.

«Ми орієнтовно місяць збирали документи, там було більше 10 лікарів, яких треба було пройти, але ж усі приймають тоді, коли ти на роботі, а ще в деяких треба здати аналізи, почекати, коли прийдуть результати тощо. Ще мали замовити інші бюрократичні справки, на виготовлення яких треба було чекати», — з інтерв’ю з усиновителями.

«Для мене було відкриттям, що для усиновлення необов’язково мати власне житло. Орендувати теж можна. Представники опіки приходили оглянути умови, в яких ми орендуємо. На той час у нас не було власного житла, тож власник теж був присутній при цій перевірці. Під час перевірки вони звертають увагу на санітарно-гігієнічні умови (чи нема плісняви, не протікає дах, нема протягів тощо), звісно ж, чи є можливість зробити місце для дитини, перевіряють, чи документи відповідають дійсності», — з інтервʼю з усиновителями.

‍Наступний етап – обов’язкове навчання щодо того, як виховувати сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування.

У Києві це навчання відбувається цілий день раз на тиждень. Загальна тривалість навчання — 2 місяці.
‍
По завершенню цього етапу протягом 15 днів ваші результати перевіряють, а також готують довідку про проходження курсу з рекомендаціями щодо кількості, віку та стану здоров’я дітей, яких може усиновити заявник, за формою, затвердженою Мінсоцполітики. Цю довідку обов’язково потрібно додати до вашого пакету документів.

*Це не стосується опікунів, піклувальників,  прийомних батьків  чи батьків-вихователів, які бажають усиновити дитину, або ж її родичів.

У випадку позитивної відповіді щодо результатів навчання та поданих документів, ви стаєте на облік кандидатів в усиновлювачі, що дає можливість обрати дитину, яку можна усиновити.

реальний досвід усиновителів

«Всі необхідні знання ми здобували самостійно, бо у 2017 році навчання не було обов’язковим, а оскільки курси були в будній день, це не підходило нам по часу. Ми жалкуємо, що його не пройшли, бо, можливо, ще щось би з того почерпнули», – з інтерв’ю з усиновителями.

«Для всіх районів Києва вони проходять два місяці на Шулявці щоп’ятниці і щосуботи з 10:00 до 18:00. Щоб на них потрапити, треба відбути чергу звичайному зошиті, де між майбутніми учасниками є два вільних рядки, ймовірно, якщо хтось хоче потрапити швидше – записується туди. А якщо хтось загубить цей зошит? Він ж в єдиному екземплярі.
‍
Здебільшого на суботу все розібрано, є лише на п’ятницю, але і то не факт – треба почекати. Ця черга не ведеться онлайн, прозоро, ти ніде не можеш дізнатися, який ти в черзі, це загадка. Щойно з’являється місце, тобі майже одразу потрібно повідомити будеш ти ходити чи ні, а це означає оперативно з’ясувати це питання на роботі. Це може створити різноманітні незручності», — з інтерв’ю з усиновителями.

«Наскільки знаю, в Києві школи для усиновлювачів досить часто відбуваються, по областях може бути зовсім інша ситуація. Якщо навчання вже почалося, потрібно чекати новий набір. В форматі тренінгу розглядають безліч різних тем від травми прив’язаності, вікових реакцій дитини на травмуючі події, до розуміння особливостей поведінки дитини, її адаптації тощо. Тренери дуже професійні, давно в темі сирітства», –  з інтерв’ю з усиновителями.

«Курси на 5 з 5, працювали професіонали. Тож я щиро раділа, що вони надали той бекграунд та досвід, якого в мене не було, скажімо, яким має бути підхід до дитини, щоб їй допомогти, а не нашкодити», — з інтерв’ю з усиновителями.

Служба у справах дітей ознайомлює вас з інформацію про дітей, які є на місцевому обліку.

Якщо на облік поставили нову дитину: кандидатам, які перебувають на обліку, ССД надсилає запрошення на прийом для ознайомлення з інформацією про дитину. Запрошення надходить на е-мейл з одночасним інформуванням за допомогою засобів фіксованого або мобільного зв’язку.

Запрошення надсилають наступному кандидату в усиновлювачі в черзі, якщо протягом 2-ох робочих днів з дати надсилання запрошення від кандидатів в усиновлювачі не надійшло письмового повідомлення (у тому числі за допомогою засобів електронної комунікації) про їх згоду чи відмову від особистого ознайомлення з інформацією про дитину. Якщо ж кандидати в усиновлювачі, які повідомили про бажання особисто ознайомитися з інформацією про дитину, протягом 5-и календарних днів не звернулися до служби у справах дітей, вважається, що вони відмовилися від ознайомлення з інформацією про дитину.

І вже після отримання згоди — видають направлення (строк – 10 днів, протягом яких ви маєте можливість відвідувати дитину).

Зверніть увагу:

можна знайомитися з дітьми не лише з тієї служби, де ви стали на облік, а з будь-якої служби, за місцем проживання дітей, які перебувають на обліку. Окрім того, ви можете знайомитися з дітьми тимчасово переміщеними в межах України та за кордон, якщо їх взято на облік Службою у справах дітей.

якщо дитина, з якою ви знайомитеся, перебуває в одній з сімейних форм виховання (у прийомній сім’ї, дитячому будинку сімейного типу), то вони зобов’язані сприяти подальшому усиновленню. Прийомна сім’я або дитячий будинок сімейного типу відповідно мають 5 днів, щоб прийняти рішення, чи подають заяву на усиновлення (якщо подають, то у них є 2 місяці на збір документів).

Для прикладу, уявімо, ви хочете усиновити дитину, яка проживає з прийомними батьками. Після навчання, на етапі пошуку дитини потрібне направлення для знайомства. У такому випадку ССД повідомляє прийомних батьків про ваше бажання як кандидатів в усиновлювачі познайомитися з дитиною. З моменту отримання повідомлення в прийомної сім’ї є 5 днів, щоб вирішити, чи хочуть вони усиновити підопічну дитину. Якщо за цей час вони не зголосяться, ви отримуєте направлення і йдете знайомитися із дитиною.

Строк дії направлення 10 днів. Тобто протягом цих 10 днів Служба організовує вам зустрічі з дитиною за місцем її проживання для знайомства і подальшого спілкування, ви маєте право щодня відвідувати дитину. Знайомство відбувається у присутності працівника Служби у справах дітей, представників закладів /прийомних батьків. Про це складають акт.

Якщо протягом строку дії направлення ви не подаєте заяву до Служби у справах дітей про усиновлення, вважається, що відмовились від усиновлення цієї дитини.

Натомість, якщо подаєте заяву до ССД про її усиновлення, то контактувати з дитиною можна аж до прийняття судом рішення.

Коли ви вже подали заяву на усиновлення, справа за Службою у справах дітей – протягом 10 робочих днів вони з’ясовують, чи згідна дитина та готують висновок про доцільність усиновлення. Цей висновок разом доданими до нього документами видається кандидатам в усиновлювачі під розписку для подання його до суду.

Зверніть увагу:

якщо протягом місяця після отримання висновку ви не подасте заяви до суду, це вважається відмовою від усиновлення.

Далі слід звернутися із заявою до суду.

реальний досвід усиновителів

«Я місяцями обдзвонювала анкети дітей-сиріт на сайті Мінсоцполітики — це єдине джерело, де ти можеш отримати якусь інформацію по дітях. Її оновлюють раз на три місяці від сили, тому там надзвичайна кількість неактуальної інформації... Ми шукали свою дитину місяці три, я обдзвонила сотні анкет, але їх там взагалі тисячі», — з інтерв’ю з усиновителями.

«Дітей можна знайти лише на сайті Мінсоцполітики. Це єдине джерело. Там є мінімальні дані, анкета, номер телефону опіки, до якої по документах ця дитина відноситься. Класично не беруть трубку, додзвонюєшся: «А чому ви з Києва дзвоните в Закарпаття, ми вам не дамо дитину, у нас тут свої усиновлювачі є». Попри те, що за законом громадяни України мають право всиновлювати дітей з будь-яких регіонів даної держави. Тобто ти хочеш взяти дитину, а тобі відмовляють при цьому порушуючи закони цієї держави. М'яко кажучи неприємно», — з інтерв’ю з усиновителями.

«Дітей, які є на сайті, вже могли давно всиновити, втім, ніхто ці анкети не видаляє, не додає нові. Вони місяцями не оновлюють базу даних єдиного джерела, де ти можеш взяти дитину. Мені пояснили, що немає ресурсів у держави, щоб хтось займався саме цим», — з інтерв’ю з усиновителями.

«Наприклад, ми взяли 5-річну дитину, яка потрапила в дитячий будинок у 6 місяців. Його анкета з’явилася на сайті Мінсоцу через 5 (!) років. Держава каже, що дітей не всиновлюють, але як це зробити, якщо ви ж і не даєте такої технічної можливості. У нього був психіатричний діагноз, тож всі люди відмовлялися, боялися. Ми приїхали побачити його – а дитина здорова. Після огляду лікарів з’ясувалося, що діагноз вигаданий. У дитячому будинку сказали: «Боже, ви й цього забираєте? Зараз усіх дітей порозбирають і в нас роботи не буде». Вони не зацікавлені в тому, щоб дітей забирали. Це в голові не вкладається», — з інтерв’ю з усиновителями.

«Це ніби було мереживо з безлічі нюансів, про які нас не попереджали, і ми їздили туди сюди.

Опіка, де він народився, мала видати документи про встановлення мене як його опікуна. Прислали перший раз – помилка в його прізвищі. Другий – загубили документи. Чотири дні до від’їзду, щоб забрати дитину… У мене був нервовий зрив через це. Третій раз – працівниця опіки казала, що не буде просити підписати документи керівника третій раз… і вже після скандалу з ними документи нам таки відправили», — з інтерв’ю з усиновителями.

«Ці технічні нюанси дуже б’ють по тобі, якщо нервова система не дуже витривала. Можна й здатися, бо чи справді тобі таке потрібне.

Захотіли забрати оригінали своїх документів – знову довелося як Шерлок Холмс розшукувати їх по усіх опіках. Знайшли – їх не захотіли віддавати, бо «вони підшиті в справу про опіку, ми не будемо їх витягати». Але ж це була та ж справа, просто вже про усиновлення. Знову довелося скандалити. Таки віддали», — з інтерв’ю з усиновителями.